Доповідь на педраді

Від компетентного вчителя до компетентного учня

Чим глибша прірва між різними планами

                                             знань, потрібними для життя, й тими, що

                                                                   подає школа, тим менший вплив школи

                                                                     на майбутнє життя учнів.

Софія  Русова

                                                                                                                                                                      

 Майбутнє України залежить від того, яке покоління прийде на зміну нинішньому, чи спроможне буде воно вирішувати злободенні й глобальні проблеми. Тому сучасний етап розвитку Держави тісно пов'язаний із системою освіти. Суспільство все більше потребує творчих, ініціативних, інтелектуально й духовно розвинених особистостей, здатних реалізувати життєву стратегію, таких, які вміють вчитеся упродовж життя. У зв’язку з цим виникає потреба у переосмисленні шляхів організації навчально-виховного  процесу – потреба  у забезпеченні компетентнісного підходу в діяльності школи. Саме таким підходом  керуємось в організації науково-методичної роботи в школі. Такий підхід є комплексним, сприяє впровадженню ефективних педагогічних технологій, нових форм і методів у роботі з педкадрами, забезпечує всебічний розвиток особистості педагогів, їхньої життєвої компетентності.

Педагогічний колектив нашого закладу переконаний, що якісні зміни освітньої системи неможливі без інноваційної діяльності, яка спонукає всіх учасників навчально-виховного процесу переосмислити свої дії, проаналізувати реалії, спрямувати всю діяльність на перспективу, а також дає можливість поставити особистість дитини в центр всієї діяльності.

Неабияке значення має професійна компетентність вчителя – інтегративна якість особистості,що має свою структуру, яка дає змогу фахівцеві здійснювати діяльність, а також сприяє його саморозвитку й самовдосконаленню. Професійно компетентною є така праця вчителя, в якій на  достатньо високому рівні здійснюються педагогічна діяльність, педагогічне спілкування, реалізується особистість вчителя і досягаються результати навчання та виховання школярів.

Компетентність вчителя не має бути вузькопрофесійною, оскільки від нього вимагається постійне осмислення різноманітних, соціальних, психологічних, педагогічних та інших проблем, пов’язаних з освітою. Щоб підтримувати в учнів стійкий пізнавальний інтерес, вчителю необхідно бути обізнаним в усіх сферах життєдіяльності, володіти інформацією про події у світі, різні винаходи та новинки науки та техніки. Для цього треба працювати з різноманітними джерелами інформації та спонукати учнів до пошукової діяльності. «Щоб відкрити перед учнями іскорку знань, учителю треба ввібрати в себе море світла, ні на хвилю не відходячи від променів вічно сяючого сонця знань». (В. О. Сухомлинський)

Сучасний учитель початкової школи є одночасно викладачем, вихователем, організатором діяльності дітей, активним учасником спілкування з учнями, їх батьками та колегами, дослідником педагогічного процесу, консультантом, просвітителем і громадським діячем. Він постійно підвищую рівень свого професіоналізму та педагогічної майстерності, веде творчий пошук нового. Функції професійної діяльності вчителя молодших школярів навіть ширші, ніж у вчителя-предметника, тому що він завжди працює класним керівником і викладає більше число різнопрофільних навчальних дисциплін.

 Кожен з батьків покладає великі надії на особу, що стає рідною в кожній  сім’ї , де  є учень – на першого вчителя. Тому що від того, як учень сприймає вчителя, залежить його ставлення до школи і навчання. Він є посередником між дитиною і поколінням. Закінчуючи початкову школу учні несуть у собі особисті риси педагога, його манери, ставлення. А далі вчителі- предметними, прилучаючи дітей до знань, одночасно передають їм свій характер, світогляд, через них діти пізнають дійсність. Тому приділяється велика увага формуванню компетентного педагога, який може навчити, виховати сучасного учня.

Виходячи з педагогічних умов і елементів праці педагога, визначають такі рівні професійної компетентності вчителя:

·        низький – рецептивно-продуктивний;

·        середній – репродуктивний;

·        достатній – конструктивно-варіативний;

·        високий – творчий.

Основними характеристиками творчого вчителя є:

·        гуманістична організація особистості та її діяльність;

·        здатність до ефективних дій у нестандартних, творчих педагогічних ситуаціях;

·        володіння сучасними інформаційними технологіями;

·        комунікативна культура;

·        інформаційна культура;

·        здатність до інтеграції позитивно значущих компонентів історичного і сучасного розвитку.

Важливою ланкою в системі підвищення компетентності вчителів є внутрішньошкільна методична робота, якісна організація якої забезпечує ефективне функціонування навчального в цілому. Ефективність теоретичного вивчення та практичного впровадження положень компетентнісного підходу в методичній роботі забезпечить блочний підхід до її організації. Блочна система методичної роботи дає змогу простежити розвиток творчої активності та підвищення професійної компетентності педагогічних працівників.

І блок. Діагностичний.

Використання діагностичних методик дозволяє на початку навчального року ознайомитись з самооцінкою рівня методичної кваліфікації кожного вчителя згідно з запропонованими параметрами (через анкетування) та зясувати, які форми методичної роботи найдоцільніші для конкретного вчителя. На основі одержаних відомостей заповнюється діагностична картка, яка дає змогу відстежити динаміку самовдосконалення професійної компетентності вчителя.

ІІ блок. Пізнавальний.

Основною функцією даного блоку є сприйняття розвитку творчого вчителя, вчителя-дослідника через пізнання, інноваційну діяльність, підвищення професійної майстерності, розширення загально педагогічних знань у вчителів, оволодіння ними новими прийомами, спрямованими на підвищення рівня розвитку педагогічних здібностей.

Основними формами роботи, яку сприяють вивченню нових ідей, технологій, на цьому етапі є:

·        курсова підготовка та підвищення кваліфікації;

·        інструктивно-методичні наради;

·        школа молодого вчителя;

·        методичні оперативки;

·        взаємовідвідування шкільних, районних та обласних заходів;

·        індивідуальні консультації;

·        самоосвіта.

ІІІ блок. Теоретичний.

Мета цього блоку – теоретичне осмислення, аналіз та узагальнення отриманої інформації. На даному етапі доцільно організувати такі види колективних форм діяльності:

·        засідання динамічних груп;

·        шкільні науково-методичні наради;

·        робота творчих груп;

·        участь у різноманітних олімпіадах та конкурсах.

ІV блок. Узагальнюючий.

Основне завдання цього блоку – впровадження новітніх педагогічних технологій, закріплення позитивного педагогічного досвіду. Основними формами методичної роботи є:

·        методичні тижні;

·        тижні педагогічної майстерності;

·        творчі групи;

·        майстер-класи;

·        вивчення системи роботи, досвіду вчителів;

·        творчі звіти класних керівників, конкурс «Учитель року», «Золоте серце».

V блок. Підсумковий.

Передбачає:

·        самоаналіз роботи вчителя, методичного об’єднання;

·        оцінювання (проведення творчого звіту, атестація);

·        моніторинг професійної компетентності.

Крім традиційних форм методичної роботи в нашій школі використовуються й нестандартні, такі як «мозковий штурм» з питань пошуку шляхів удосконалення організації навчально-виховного процесу або вирішення певних проблем, «методичні дебати» з проблеми введення нових педагогічних технологій або інновацій, «вернісаж педагогічних ідей» з проблеми добору форм і методів роботи з обдарованими учнями. Особливостями цих форм роботи є творча спільність педагогів, новизна діяльності, максимальна концентрація уваги всього колективу на пошуку ефективного рішення проблем, активність усіх педагогів, результативність запланованих заходів.

За словами Е. Фромма: «Якщо людина хоче стати майстром в якому-небудь мистецтві, йому має бути підпорядковане все її життя. Власна особистість стає інструментом у практиці мистецтва, інструментом, який треба підтримувати в такому стані, щоб він міг виконувати свої особливі функції». Професійна компетентність – це мистецтво, яке повинно постійно удосконалюватись.